Піўниця: новий-старий погляд на пиво

Нові крафтові тренди не сховалися від уважного ока станіславських броварів. На догоду поціновувачам ми з духмяного елю вигнали біршнапс: поєднання міцності багатосолодового віскі подвійної дистиляції та смакових ноток відбірного хмелю.

Чистий, як сльоза броваря: пивний шнапс

Отже, зустрічайте! Після визрівання світлий ель стилю APA пройшов подвійну дистиляцію і… бітте шӧн: на виході новий біршнапс ПІЎНИЦЯ. Вміст алкоголю у напої 44%. Як і будь-який шнапс, напій має цілий букет післясмаків, у нашому випадку – зумовлених використанням відбірних німецьких солодів та американських каскадних хмелів.

Назва походить від давньоукраїнської назви льоху, де зберігали пиво. За наших часів “півницею” на Правобережжі називають також і дистилят пива. Явище на наших теренах не надто відоме, втім, дистиляція пива і створення на його основі міцних напоїв має давню традицію у Європі, а останні кілька років вигонка пивних дистилятів стає трендом, що його потрохи підхоплюють дедалі більше крафтових броварень в усьому світі.

З давніх давен у Транзальпійській Галії місцеві газди створювали різноманітні міцні напої. Спочатку це були елі у долинах та вина на полонинах. При виробництві як вин, так і елів, за тих часів окрім ягід та солоду широко використовувались різні трави, зокрема гірські. Коли римляни занесли в Альпи та за них культуру садівництва, тубільці радо почали використовувати фрукти для ферментації та виробництва різноманітних напоїв, на кшталт гірських лікерів.

Але, звісно, прорив у виробництві міцних напоїв відбувся із початком використання хмелю у пивоварінні та із впровадженням технології дистиляції, яку в Європу занесли алхіміки зі Сходу, і яка дала поштовх виробництву аква віти. Хоча технологія була відома у різних куточках світу ще на початку нашої ери, але поширення її розпочалось лише на зламі тисячоліть, власне, як і розвиток промислового пивоваріння. Одним з центрів прогресу стали Тіроль та Баварія. У приальпійській Баварії бурхливо квітне броварство, в той час, як у Тіролі тишком-нишком тубільці вигоняють дедалі більше чудових різновидів шнапсів, використовуючи заброджене плодово-ягідне сусло.

Поширення у XVII-XVIII сторіччях мідних перегінних кубів стало поштовхом для розвитку домашнього самогоноваріння, зокрема в Баварії. Баварці полюбили придумані тірольцями шнапси і почали широко виготовляти їх з… та ледь не з усього.

До речі, як Ви, раптом, не знали, але самогонний апарат у тому вигляді, як ми його знаємо, винайшли у Німеччині, точніше у Прусії. І винахідник, герр Йохан Пісторіус, заробив непоганих грошенят, вирощуючи картоплю під Берлином і переганяючи увесь врожай на шнапс.

На щастя, баварці не опустилися до картоплі. І сьогодні Баварщина славиться відмінними грушевими (як правило, на сорті Уільямс), яблучними, вишнево-черешневими (“кіршвассер”) та персиковими шнапсами. І, зрозуміло, що саме тут набуло поширення виготовлення особливого виду шнапсу – з свіжозвареного пива.

За великим рахунком, віскі (чи будь-який напій на ферментованому солодовому суслі) та пиво починають свій шлях однаково. Пророщене збіжжя (солод) сушиться, подекуди обсмажується, дробиться, затирається, отримане сусло сцежується і… майбутнє віскі відправляється на ферментацію (бродіння), після чого його переженуть і відправлять на роки до бочок настоювати дубовий смак, а потім на купажування. В той час як пивне сусло очищується рециркуляцією, вариться із хмелем, за сортом може додатково охмілюватися, у вихорному апараті фільтрується від білків та хмельового осаду, охолоджується та відправляється на ферментацію та визрівання.

Як бачите, за походженням пиво та інші солодові напої (віскі, бурбони, шнапси, кваси, а також, хто б міг подумати – ізотонічні спортивні та дієтичні напої) усі є рідними братами, з яких лише пиву поталанило дозріти і розкритися у всій красі свого смаку.

Втім, баварці, які завше полюбляли змішувати шнапс та пиво (і роблять це й досі), вирішили піти далі і почали дистилювати визріле пиво. Саме так народжується традиційний біршнапс.

Вже у новітні часи крафтові броварні об’єдналися із крафтовими дистиляціями і почали… ой, що вони тільки не виробляють! І намагаються охмілювати віскі перед відстоюванням у бочках, і настоювати віскі у бочках з під пива (що, взагалі-то, дуже схоже на брехню маркетингові байки, оскільки вже багато десятирічь дерев’яні бочки для визрівання пива не застосовуються), чи, навпаки, витримують пивний дистилят у бочках з-під віскі чи хересу, дистилюють пиво у вакуумі, купажують пиво із віскі у різних поєднаннях і, звичайно ж, додають у дистиляти різні фруктово-солодові добавки на різних стадіях приготування. Втім, світ крафтових напоїв – це світ невпинного експериментування, і нам лишається лише аплодувати натхненню та насназі піонерів стилю.

Як би там не було, Станіславські броварі вирішили не стояти осторонь тренду і докласти своїх скромних зусиль до його поширення. Зустрічайте біршнапс ПІЎНИЦЯ. Питкий? Йа-йа! Міцний? Яволь! Смачний? А от спробуйте і самі нам розкажете!

Вживати біршнапс можна у чистому вигляді (у широкому стакані, охолодженим, із льодом), розбавленим водою чи соком, у суміші із пивом (в одній посуді чи окремо), а також у більшості традиційних коктейлів. Солодовий присмак та хмельовий аромат додадуть традиційним коктейлям нового змісту. Тож, варто спробувати!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *